Мікроекономіка вивчає поведінку окремих осіб, домогосподарств і фірм у прийнятті рішень і розподілі ресурсів. Зазвичай воно стосується ринків товарів і послуг і стосується індивідуальних та економічних питань. Слово «фірма» використовується узагальнено для позначення всіх видів бізнесу.
Мікроекономіка контрастує з вивченням макроекономіки, яка розглядає економіку в цілому.
Мікроекономічне дослідження стосується того, який вибір роблять люди, які фактори впливають на їхній вибір і як їхні рішення впливають на ринки товарів, впливаючи на ціну, пропозицію та попит.
Споживачі вимагають товарів і послуг. Виробники продають ці товари та послуги. Однак ніхто не може взяти від економічної системи все, що хоче. Їм доводиться робити вибір - щось купувати і від чогось відмовлятися. Наприклад, якщо у вас є певна сума грошей, ви можете використати її, щоб купити іграшку або книгу. Якщо ви вирішили купити іграшку на ці гроші, ви вирішили не купувати книгу. Отже, у цьому прикладі книга є альтернативною вартістю.
Подібно до того, як індивідууми та домогосподарства приймають рішення щодо альтернативних витрат щодо того, що вони споживають, фірми приймають ці рішення щодо того, що виробляти, а що ні.
1. Мікроскопічний підхід. Мікроекономіка ділить всю економіку на малі окремі одиниці, такі як домогосподарство, фірма, товар, ринок тощо. Для дослідження вона вибирає невелику одиницю та проводить детальне спостереження за мікрозмінними.
2. Теорія ціни. Мікроекономіка має справу з різними факторами, які пояснюють, як визначаються ціни на фактори виробництва (земля, праця, капітал і підприємець) і як це впливає на ціни товарів і послуг. Тому мікроекономіку також називають «теорією цін». Теорія ціни приносить користь як споживачам, так і виробникам. Він вказує споживачам, як оптимально використовувати гроші, щоб отримати максимальне задоволення. Він орієнтує виробників, як встановити ціну на товар чи послугу, яка б приносила максимальний прибуток.
3. Часткова рівновага. Мікроекономіка базується на частковій рівновазі. Це умова, яка враховує лише частину ринку для досягнення рівноваги. Це передбачає, що «всі інші речі залишаються незмінними, відомі як «за інших рівних умов». Він нехтує взаємозалежністю між економічними змінними.
4. Аналіз розподілу ресурсів та економічної ефективності - Розподіл ресурсів означає використання ресурсів для виробництва різних товарів і послуг. Мікроекономіка пояснює, як відносні ціни товарів і факторів виробництва визначають розподіл ресурсів. Це допомагає відповісти на такі питання, як
- Хто вироблятиме товари/послуги?
- Які товари/послуги будуть вироблятися?
- В яких кількостях буде вироблено товари/послуги?
- Як встановити ціну на товари/послуги?
- Як вони будуть розподіляти товари/послуги?
5. Використовуйте принцип маржиналізму. Мікроекономіка використовує принцип маржиналізму як інструмент аналізу. Відповідно до цієї теорії індивіди приймають економічні рішення «на маржі». Тобто вартість визначається тим, яку додаткову корисність надає додаткова одиниця товару чи послуги. Концепція маржиналізму важлива в усіх сферах мікроекономіки. Виробники та споживачі також приймають економічні рішення, використовуючи цей принцип.
6. Економія. За своєю природою всі споживачі бажають необмеженого задоволення, а всі виробники бажають необмеженого прибутку. Мікроекономіка вивчає ці тенденції виробників і споживачів, аналізує окремі одиниці виробництва і споживання і визначає, як можна досягти максимального задоволення і прибутку шляхом ефективного використання обмежених ресурсів.
Мікроекономіка використовує певні основні принципи, щоб пояснити, як люди та підприємства приймають рішення. Це:
Мікроекономіка має як теоретичне, так і практичне значення. Це допомагає у формуванні економічної політики, яка підвищує ефективність виробництва та призводить до більшого соціального добробуту. Мікроекономіка пояснює функціонування капіталістичної економіки, де окремі одиниці вільні приймати власні рішення. Він описує, як в економіці вільного підприємництва окремі одиниці досягають рівноваги. Це також допомагає уряду у формуванні правильної цінової політики. Це допомагає підприємцям ефективно використовувати ресурси. Бізнес-економіст може робити умовні прогнози та бізнес-прогнози за допомогою мікроекономічних досліджень. Він використовується для пояснення прибутків від торгівлі, дисбалансу в платіжному балансі та визначення міжнародного валютного курсу.
