Ми всі, мабуть, чули якусь історію, міф, легенду чи пісню, яка розповідає нам про життя в минулому, про якусь історичну подію чи щось важливе в житті. Ці історії, легенди, міфи – все це частина традиції. Традиція — це передача інформації, вірувань або звичаїв від одного покоління до іншого. І ці історії, міфи, легенди чи пісні, через спосіб їх передачі, є частиною усної традиції.
На цьому уроці ми дізнаємось про УСНУ ТРАДИЦІЮ та обговоримо її
Усна традиція — це форма людського спілкування, у якій знання, мистецтво, ідеї та культурний матеріал отримують, зберігають і передають усно від одного покоління до іншого. Усна традиція передається без писемності, через мову, розповідаючи історії чи пісні. Усну традицію також називають усним переказом.
Усна традиція вважається першим і найпоширенішим способом людського спілкування. Це історико-культурні традиції, література, право. Прикладами усної традиції є легенди, прислів’я, казки, звичаї, пісні (особливо епічні пісні та вірші), загадки тощо.
Метою усної традиції є передача знань від одного покоління до іншого без письма. Саме так вони допоможуть людям зрозуміти світ, а також важливі аспекти власної культури.
Усні традиції можна класифікувати на різні типи, і вони включають:
Легенди, як правило, є дуже старими історіями про людські події чи вчинки, які не були доведені чи задокументовані в реальній історії. Легенди переказуються так, ніби вони є реальними подіями і вважаються історичними розповідями. Деякі відомі легенди про Ноїв ковчег, Атлантиду, Бігфута.
Міфи – це історії, які зазвичай розповідають про ранню історію людей або пояснюють якісь природні чи соціальні явища та включають надприродні істоти чи події. Деякі відомі міфи: «Ящик Пандори», «Дедал та Ікар» тощо.
Народні казки – це своєрідні історії, які передаються з покоління в покоління і не мають одного автора. Вони розвиваються так, як їм говорять різні люди з часом. Як такі, вони є витворами народу (народу). Багато народних казок дуже давні. Деякі відомі народні казки: Золотоласка і три ведмеді, Білий слон, Джек і бобове стебло тощо.
Звичай — це загальний спосіб дій або певна поведінка, здебільшого між людьми, які належать до однієї культури. Приклад звичаю: у деяких країнах ви повинні зняти взуття перед тим, як увійти в будинок.
Прислів’я — це простий і проникливий традиційний вислів, який виражає сприйняту істину, засновану на здоровому глузді чи досвіді. Прислів’я часто метафоричні та використовують формульну мову. Приклад: одне яблуко на день тримає лікаря подалі.
Загадка — це твердження, питання або фраза, що має подвійне або завуальоване значення, висунута як головоломка, яку потрібно розгадати. Багато загадок з’являються в подібних формах у багатьох країнах. Прикладом загадки є: Три ока маю я, всі в ряд; коли червоне відкривається, все замерзає, як сніг. (Відповідь: Світлофор).
Усна традиція важлива в усіх суспільствах, оскільки вона передає історію наступним традиціям. Ці традиції пояснюють те, як все є, і часто те, чим вони повинні бути. Усна традиція важлива, оскільки вона викладає важливі уроки про минуле та про життя. Це також допомагає нам зрозуміти, як окремі люди та громади відчували на собі сили історії.
Усні традиції стикаються з проблемою точної передачі та верифікації точної версії, особливо коли культурі бракує письмової мови або вона має обмежений доступ до засобів письма. Усні культури використовували різні стратегії, які досягали цього без письма.
Усні перекази значною мірою залежать від людської пам’яті.
