Важливо забезпечити інтегроване та комплексне лідерство у питаннях глобальної охорони здоров’я. Хто відповідальний за це? Це робить міжнародна організація під назвою Всесвітня організація охорони здоров’я або ВООЗ. На цьому уроці ми зрозуміємо:
Всесвітню організацію охорони здоров'я також називають ВООЗ. Це частина ООН. Він стосується основних проблем охорони здоров’я в усьому світі. Він встановлює стандарти контролю захворювань, охорони здоров’я та ліків; проводить освітні та дослідницькі програми; публікує наукові праці та доповіді. Однією з головних цілей є покращення доступу до медичної допомоги для людей у країнах, що розвиваються, і груп, які не отримують належної медичної допомоги.
Штаб-квартира ВООЗ знаходиться в Женеві, Швейцарія. Існує 6 регіонів ВООЗ (Африка, Америка, Південно-Східна Азія, Європа, Східне Середземномор'я та Західна частина Тихого океану), у кожному з яких є регіональний офіс. Крім того, він також має офіси в різних країнах, територіях і районах.
У квітні 1945 року в Сан-Франциско відбулася конференція зі створення Організації Об'єднаних Націй (ООН). Під час цієї конференції представники Бразилії та Китаю запропонували створити міжнародну організацію охорони здоров’я та закликали до проведення конференції, щоб виробити статут цієї міжнародної організації охорони здоров’я.
Пізніше, в лютому 1946 року, Економічна і соціальна рада ООН доручила Генеральному секретарю скликати конференцію.
З 18 березня по 5 квітня 1946 року в Парижі відбулося засідання Технічного підготовчого комітету. Цей комітет розробив пропозиції до конституції.
З 19 червня по 22 липня 1946 року в Нью-Йорку відбулася Міжнародна конференція охорони здоров'я, на якій були представлені вищезазначені пропозиції.
На основі цих пропозицій Міжнародна конференція охорони здоров'я розробила і прийняла Статут Всесвітньої організації охорони здоров'я. Ця Конституція була підписана 22 липня 1946 року представниками 51 члена Організації Об'єднаних Націй і 10 інших країн, що не є членами Організації Об'єднаних Націй.
До моменту виходу в дію Конституції Всесвітньої організації охорони здоров'я була створена Тимчасова комісія для здійснення певної діяльності існуючих закладів охорони здоров'я.
Преамбула та стаття 69 Конституції ВООЗ передбачають, що ВООЗ має бути спеціалізованою установою ООН. Стаття 80 передбачає, що Конституція набуде чинності, коли її ратифікують 26 членів ООН.
Зрештою, Конституція набула чинності 7 квітня 1948 року, коли 26 із 61 уряду, які її підписали, ратифікували її підпис.
Перша Асамблея охорони здоров'я відбулася в Женеві 24 червня 1948 року за участю делегацій з 53 із 55 держав-членів. Було вирішено, що Тимчасова комісія припинить своє існування опівночі 31 серпня 1948 р. і її негайно змінить ВООЗ.
ВООЗ встановила такі принципи, які, на її думку, є основними для щастя, гармонійних стосунків і безпеки всіх людей:
Штаб-квартира ВООЗ розташована в Женеві та має 6 регіональних і 150 офісів у країнах. Делегати від держав-членів контролюють агентство. Ці делегати голосують за політику та обирають генерального директора.
Роботу ВООЗ здійснюють:
Всесвітня асамблея охорони здоров’я, яка базується в Женеві, зазвичай збирається щороку в травні. Він призначає генерального директора кожні п'ять років і голосує з питань політики та фінансів ВООЗ, включаючи запропонований бюджет. Він також розглядає звіти Виконавчої ради та вирішує, чи є сфери роботи, які потребують додаткового вивчення. Асамблея обирає 34 члени, технічно кваліфікованих у галузі охорони здоров’я, до виконавчої ради на три роки. Основними функціями правління є виконання рішень і політики Асамблеї, консультування та сприяння її роботі.
Агентство очолює Генеральний директор, який призначається Асамблеєю охорони здоров'я за поданням Виконавчої ради. Щороку на Всесвітній асамблеї охорони здоров’я делегати ВООЗ встановлюють порядок денний агентства та затверджують плановий бюджет. За залучення левової частки коштів від донорів відповідає генеральний директор.
Глобальні інституції: окрім регіональних, національних і зв’язкових офісів, Всесвітня асамблея охорони здоров’я також заснувала інші інституції для сприяння та проведення досліджень. Наприклад, Міжнародне агентство з дослідження раку (IARC).
Регіональні офіси: стаття 44 статуту ВООЗ дозволяє ВООЗ «створювати єдину регіональну організацію для задоволення особливих потреб кожної визначеної території. Кожен регіон має регіональний комітет, який зазвичай збирається раз на рік. Кожне регіональне бюро очолює директор , який обирається Регіональним комітетом. Кожен регіональний комітет ВООЗ складається з усіх керівників Департаментів охорони здоров’я в усіх урядах країн, що входять до Регіону. Регіональний директор фактично є головою ВООЗ для свого регіону. Регіональний директор керує та/або наглядає за персоналом медичних та інших експертів у регіональних бюро та спеціалізованих центрах. Регіональний директор також є прямим наглядовим органом (разом із Генеральним директором ВООЗ) усіх керівників офісів ВООЗ у країнах. , відомих як представники ВООЗ, у регіоні.
Держави-члени ВООЗ згруповані в шість регіонів. Кожна область має регіональне відділення:
| Африка | Браззавіль, Республіка Конго | AFRO включає більшу частину Африки, за винятком Єгипту, Судану, Джібуті, Тунісу, Лівії, Сомалі та Марокко (усі підпадають під EMRO). |
| Європа | Копенгаген, Данія | ЄВРО включає всю Європу (крім Ліхтенштейну), Ізраїль і весь колишній СРСР. |
| Південно-Східна Азія | Нью-Делі, Індія | Північну Корею обслуговує SEARO. |
| Східне Середземномор'я | Каїр, Єгипет | Східно-Середземноморський регіональний офіс обслуговує країни Африки, які не входять до AFRO, а також усі країни Близького Сходу, крім Ізраїлю. Пакистан обслуговує EMRO. |
| Західна частина Тихого океану | Маніла, Філіппіни | WPRO охоплює всі азіатські країни, які не обслуговуються SEARO та EMRO, а також усі країни Океанії. Південну Корею обслуговує WPRO. |
| Америки | Вашингтон, округ Колумбія, США | Також відома як Панамериканська організація охорони здоров’я (PAHO) і охоплює Америку. |
Він контролює та координує діяльність, що стосується багатьох питань, пов’язаних зі здоров’ям, включаючи генетично модифіковані продукти харчування, зміну клімату, вживання тютюну та наркотиків, а також безпеку дорожнього руху. Він також є арбітром норм і передового досвіду.
З 1977 року ВООЗ веде список основних ліків, які вона заохочує до запасів лікарень. Разом із переліком основних ліків, він також придумав перелік діагностичних тестів. Він також містить вказівки щодо пріоритетних медичних пристроїв, таких як апарати ШВЛ, рентгенівські та ультразвукові апарати. Він інформує країни-члени про останні події в галузі дослідження раку, розробки ліків, профілактики захворювань, боротьби з наркоманією, використання вакцин і небезпеки для здоров’я хімікатів та інших речовин.
У 2007 році члени агентства надали йому виключні повноваження оголошувати глобальні надзвичайні ситуації в галузі охорони здоров’я. Агенство спонсорує заходи з контролю за епідемічними та ендемічними захворюваннями шляхом сприяння масовим кампаніям із залученням загальнонаціональних програм вакцинації, навчання використанню антибіотиків та інсектицидів, покращення лабораторних і клінічних умов для ранньої діагностики та профілактики, допомоги у забезпеченні чистою водою. і системи санітарії, а також санітарна освіта для людей, які живуть у сільських громадах. Кампанії виявилися успішними проти СНІДу, туберкульозу, малярії та кількох інших захворювань.
Деякі з значних досягнень ВООЗ включають програми вакцинації дітей, які сприяли ліквідації натуральної віспи в 1979 році, зменшенню на 99% кількості інфекцій поліомієліту та сприяли епідемії важкого гострого респіраторного синдрому (SARS) у 2003 році.
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) відіграв вирішальну роль у подоланні пандемії COVID-19.
ВООЗ покладається на свої держави-члени щодо моніторингу та своєчасного звітування про кризи.
Якщо виникне надзвичайна криза, ВООЗ може оголосити надзвичайний стан у сфері охорони здоров’я міжнародного значення (PHEIC, вимовляється як «фейк»). Під час PHEIC ВООЗ видає своїм членам необов’язкові вказівки щодо того, як вони повинні реагувати на надзвичайну ситуацію, зокрема щодо потенційних обмежень на подорожі та торгівлю. Він має на меті запобігти надмірній реакції країн у регіоні та за його межами та завданню надмірної економічної шкоди країні, яка перебуває в кризі. Оголошення PHEIC може допомогти прискорити міжнародні дії та сприяти пріоритетним дослідженням відповідної хвороби.
Крім того, ВООЗ також забезпечує координацію та керівництво для надзвичайних ситуацій, які не на рівні PHEIC. У надзвичайних ситуаціях ВООЗ розробляє рекомендації щодо лікування, щоб запобігти паніці. Він також діє як глобальний координатор, направляючи наукові дані та експертів туди, де це необхідно.
