Рух за права жінок у Сполучених Штатах — це тривала й безперервна боротьба за рівні права жінок. Цей рух мав на меті досягнення різноманітних прав, у тому числі права голосу, роботи, отримання освіти та права на рівне ставлення перед законом. У цьому уроці буде досліджено історію, ключові події та визначних діячів руху за права жінок у США.
Рух за права жінок виник на початку 19 століття. Жінки почали розуміти, що до них не ставляться так само, як до чоловіків. Вони хотіли це змінити і почали говорити.
У 1848 році група жінок організувала першу конвенцію за права жінок у Сенека-Фоллз, Нью-Йорк. Ця подія відома як Конвенція Сенека-Фоллз. Його очолювали Елізабет Кеді Стентон і Лукреція Мотт. На цьому з’їзді вони написали «Декларацію почуттів», у якій окреслили права, які повинні мати жінки, зокрема право голосу.
Багато важливих людей зробили внесок у рух за права жінок. Деякі з цих ключових цифр включають:
Однією з головних цілей Руху за права жінок було отримання права голосу. Це відоме як виборче право. Такі жінки, як Сьюзен Б. Ентоні та Елізабет Кеді Стентон, дуже багато працювали, щоб досягти цієї мети. Вони організовували мітинги, виступали з промовами і навіть зазнавали арештів за свої дії.
Після багатьох років наполегливої праці жінки нарешті отримали право голосу в 1920 році після прийняття 19-ї поправки до Конституції США. Це була величезна перемога для Руху за права жінок.
Отримавши право голосу, жінки продовжили боротьбу за інші права. Однією з важливих сфер була робоча сила. Жінки хотіли мати можливість працювати на тих же роботах, що й чоловіки, і отримувати рівну оплату за свою працю. Під час Другої світової війни багато жінок працювали на фабриках та інших роботах, а чоловіки воювали далеко. Це показало, що жінки можуть виконувати ту ж роботу, що й чоловіки.
У 1963 році був прийнятий Закон про рівну оплату праці. Цей закон забороняв платити жінкам менше, ніж чоловікам, за однакову роботу. Це був ще один важливий крок до рівності.
У 1960-1970-х роках виникла нова хвиля руху за права жінок. Це відоме як Рух за визволення жінок. Жінки в цьому русі боролися за багато питань, включаючи репродуктивні права, право на працю та припинення гендерної дискримінації.
Серед важливих діячів жіночого визвольного руху є:
У 1972 році було прийнято розділ IX. Цей закон забороняв школам дискримінацію дівчат і жінок. Це забезпечувало дівчатам і жінкам рівні можливості в освіті та спорті.
Іншим важливим питанням для Руху за права жінок є репродуктивні права. Жінки боролися за право приймати рішення щодо власного тіла, включаючи право на доступ до послуг з контролю за народжуваністю та абортів. Справа Верховного суду «Роу проти Вейда» в 1973 році стала значною перемогою, оскільки легалізувала аборти в Сполучених Штатах.
Боротьба за права жінок не закінчена. Жінки продовжують працювати за рівність у багатьох сферах, включаючи робоче місце, політику та суспільство. Такі організації, як Національна організація жінок (NOW) і Жіночий марш, продовжують виступати за права жінок.
Рух за права жінок у США — це довга і безперервна боротьба за рівність. Це почалося на початку 19 століття з конвенції Сенека-Фоллз і триває до наших днів. Такі ключові фігури, як Елізабет Кеді Стентон, Сьюзан Б. Ентоні та Глорія Стейнем, відіграли значну роль у цьому русі. Важливі досягнення включають 19-ту поправку, Закон про рівну оплату праці, розділ IX, і легалізацію абортів. Боротьба за права жінок триває, оскільки жінки працюють над досягненням повної рівності в усіх сферах життя.
