Ізоляціонізм і нейтралітет США
На цьому уроці ми дізнаємося про концепції ізоляціонізму та нейтралітету в історії Сполучених Штатів. Ці ідеї були важливими у формуванні того, як Сполучені Штати взаємодіяли з іншими країнами, особливо під час війни.
Що таке ізоляціонізм?
Ізоляціонізм - це політика, коли країна намагається не втручатися в політичні та військові справи інших країн. Це означає, що країна не створює союзів і не бере участі у війнах, які її безпосередньо не стосуються. Сполучені Штати багато років практикували ізоляціонізм, особливо в 19 і на початку 20 століття.
Чому США обрали ізоляціонізм?
Було кілька причин, чому Сполучені Штати обрали ізоляціонізм:
- Географія: Сполучені Штати знаходяться далеко від Європи та Азії, тому їм легше триматися осторонь їхніх конфліктів.
- Основоположні принципи: багато батьків-засновників, як-от Джордж Вашингтон, вважали, що США повинні уникати зв’язків з іншими країнами.
- Зосередження на внутрішніх проблемах: США хотіли зосередитися на розбудові власної країни, економіки та суспільства, не втягуючись у зовнішні війни.
Приклади ізоляціонізму США
Ось кілька прикладів того, як США практикували ізоляціонізм:
- Доктрина Монро (1823): Президент Джеймс Монро заявив, що США не будуть втручатися в європейські справи і що Європа не повинна втручатися в справи Америки.
- Закони про нейтралітет (1930-ті роки): ці закони були прийняті, щоб запобігти участі США в іноземних війнах шляхом заборони продажу зброї країнам у стані війни.
Що таке нейтралітет?
Нейтралітет – це політика, згідно з якою країна не приймає жодної сторони в конфлікті чи війні. Це означає, що країна не підтримує жодну з ворогуючих сторін і намагається залишатися неупередженою. Сполучені Штати часто оголошували нейтралітет у конфліктах, особливо на початку 20 століття.
Чому США обрали нейтралітет?
Було кілька причин, чому Сполучені Штати вибрали нейтралітет:
- Уникнення війни: США хотіли уникнути витрат і небезпек участі у війнах, які безпосередньо не загрожують їхній безпеці.
- Економічні інтереси: залишаючись нейтральними, США могли б торгувати з усіма сторонами конфлікту, приносячи користь своїй економіці.
- Громадська думка: багато американців не хотіли брати участь у зовнішніх війнах і підтримували нейтралітет.
Приклади нейтралітету США
Ось кілька прикладів того, як США практикували нейтралітет:
- Перша світова війна: США оголосили нейтралітет, коли війна почалася в 1914 році, і приєдналися до конфлікту лише в 1917 році після кількох провокацій.
- Друга світова війна: США спочатку оголосили нейтралітет, коли війна почалася в 1939 році, і приєдналися до конфлікту лише в 1941 році після нападу на Перл-Харбор.
Ключові фігури ізоляціонізму та нейтралітету США
Кілька ключових фігур відіграли важливу роль у формуванні ізоляціонізму та нейтралітету США:
- Джордж Вашингтон: перший президент США, який у своїй прощальній промові порадив не створювати постійних альянсів з іноземними державами.
- Джеймс Монро: п'ятий президент США, який створив доктрину Монро, ключову заяву про ізоляціонізм США.
- Вудро Вільсон: 28-й президент США, який спочатку зберіг нейтралітет США під час Першої світової війни, але пізніше ввів країну у війну.
- Франклін Д. Рузвельт: 32-й президент США, який спочатку підтримував нейтралітет під час Другої світової війни, але пізніше ввів США у війну після нападу на Перл-Харбор.
Значні події та часові рамки
Ось деякі важливі події та часові рамки, пов’язані з ізоляціонізмом і нейтралітетом США:
- 1823: Проголошено доктрину Монро, згідно з якою США не будуть втручатися в європейські справи, і навпаки. 1914: Початок Першої світової війни, і США проголошують нейтралітет.
- 1917: США вступають у Першу світову війну після німецьких провокацій, включаючи потоплення «Лузітанії».
- 1935-1937: Акти про нейтралітет прийняті для запобігання участі США в іноземних війнах.
- 1939: початок Другої світової війни, США проголошують нейтралітет.
- 1941: США вступають у Другу світову війну після нападу Японії на Перл-Гарбор.
Резюме ключових моментів
На цьому уроці ми дізналися про ізоляціонізм і нейтралітет США. Ізоляціонізм — це політика невтручання в політичні та військові справи інших країн, тоді як нейтралітет — це політика неприймання жодної сторони в конфлікті. США практикували ізоляціонізм і нейтралітет протягом багатьох років, щоб уникнути війни, зосередитися на внутрішніх проблемах і отримати економічну вигоду. Такі ключові фігури, як Джордж Вашингтон, Джеймс Монро, Вудро Вільсон і Франклін Д. Рузвельт, відіграли важливу роль у формуванні цієї політики. Також обговорювалися такі важливі події, як доктрина Монро, Акти про нейтралітет та участь США у Першій та Другій світових війнах.
