Бідність є складною соціальною проблемою, яка впливає на мільйони людей і спільнот у всьому світі. Він характеризується браком фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення базових стандартів життя, включаючи їжу, житло, медичне обслуговування, освіту тощо. Але бідність пов’язана не лише з низьким доходом; воно охоплює безліч факторів, які впливають і зберігають цикли несприятливого становища та нерівності.
Бідність можна розділити на дві основні категорії: абсолютна бідність і відносна бідність. Абсолютна бідність означає стан, коли люди не можуть задовольнити свої базові потреби для виживання. Світовий банк визначає крайню бідність як життя менш ніж на 1,90 долара на день. Навпаки, відносна бідність вимірюється економічним статусом інших осіб у суспільстві, що означає нездатність підтримувати середній рівень життя в конкретному суспільстві.
Визнаючи, що бідність не можна повністю зрозуміти лише через дохід, Програма розвитку ООН (ПРООН) запровадила багатовимірний індекс бідності (MPI). MPI оцінює бідність за трьома параметрами: здоров’я, освіта та рівень життя. Кожен вимір містить декілька показників, таких як дитяча смертність, кількість років навчання, харчування, доступ до чистої води та електроенергії. Людина вважається багатовимірно бідною, якщо вона позбавлена щонайменше однієї третини зважених показників.
Основні причини бідності різноманітні та взаємопов’язані, часто зумовлені поєднанням соціальних, економічних і політичних факторів. Основні причини включають:
Бідність має жахливі наслідки для окремих осіб і суспільства. Це підриває здоров’я, оскільки бідні більш сприйнятливі до хвороб через недоїдання, недостатній доступ до чистої води та медичної допомоги. Діти, які живуть у бідності, часто стикаються із затримкою розвитку, що впливає на їхню освіту та майбутній потенціал заробітку. Суспільство в цілому страждає, коли значна частина його населення бідніє, що призводить до підвищення рівня злочинності, потенційних соціальних заворушень і уповільнення економічного зростання.
Зусилля, спрямовані на зменшення бідності, мають бути багатогранними, усуваючи її основні причини та симптоми одночасно. Стратегії включають:
Проте шлях до викорінення бідності сповнений труднощів. Для вирішення структурних проблем, що лежать в основі бідності, необхідні політична воля, адекватне фінансування та ефективна реалізація політики. Крім того, такі глобальні явища, як зміна клімату та пандемії, можуть посилити бідність, підкреслюючи необхідність міжнародної співпраці та гнучких, стійких стратегій.
Бідність залишається одним із найбільш серйозних викликів, з якими стикається людство, з далекосяжними наслідками для окремих людей, громад і націй. Його багатовимірна природа потребує цілісного підходу, що виходить за межі показників доходів і стосується здоров’я, освіти та рівня життя. Незважаючи на прогрес у зниженні рівня бідності в усьому світі, узгоджені зусилля урядів, некомерційних організацій і міжнародних спільнот є важливими для збереження імпульсу та досягнення мети викорінення бідності.
