Середньовічний період, який часто називають Середньовіччям, охоплює період від 5 до кінця 15 століття. Вона почалася з падінням Західної Римської імперії і злилася в епоху Відродження та епоху Великих географічних відкриттів. Ця епоха характеризується зародженням феодалізму, поширенням християнства, постійною боротьбою за владу між королівствами та імперіями.
Занепад Західної Римської імперії ознаменував початок середньовіччя приблизно в 5 столітті. Кілька факторів сприяли його падінню, включаючи економічні проблеми, військові поразки та міграцію варварських племен. У 476 році нашої ери Ромул Августул, останній західний римський імператор, був скинутий німецьким королем Одоакром, що призвело до роздроблення імперії на менші королівства, яким керували варвари.
Панівним суспільним ладом у середньовічній Європі став феодалізм. Це була ієрархічна система, в якій король володів усією землею, тоді як дворяни, лицарі та кріпаки мали свої особливі ролі в цій структурі. Дворянам король дарував землі, лицарі служили дворянам в обмін на захист, а кріпаки обробляли землю. Садиба була основною господарською одиницею, самодостатнім маєтком, яким керував пан і оброблявся кріпаками.
Між XI і XIII століттями між християнами та мусульманами в Східному Середземномор’ї точилася низка релігійних воєн, відомих як Хрестові походи. Основна мета полягала в тому, щоб повернути Єрусалим і Святу землю з-під влади мусульман. Хрестові походи мали глибокі довгострокові політичні, економічні та соціальні наслідки, сприяючи торгівлі між Сходом і Заходом і послаблюючи Візантійську імперію.
У XII столітті в Європі почали розвиватися міста й пожвавлюватися торгівля. Збільшення торгівлі призвело до розвитку грошової економіки, зменшивши залежність від бартеру. Цей період також ознаменував появу торговельних і ремісничих цехів, які регулювали торгівлю та ремесла, забезпечували якість і встановлювали ціни.
У середині XIV століття Чорна смерть, руйнівна пандемія бубонної чуми, охопила Європу, Азію та Північну Африку. За оцінками, він убив від 30% до 60% населення Європи. Чорна смерть мала значні соціально-економічні наслідки, що призвели до нестачі робочої сили, підвищення заробітної плати селян і послаблення феодально-кріпосницького ладу.
Столітня війна (1337-1453) — серія конфліктів, що велися між Англією та Францією за успадкування французького престолу. Це вплинуло на значні частини Європи, що призвело до значних розробок у військовій тактиці та озброєнні, включаючи використання довгого лука та занепад лицарської війни.
Епоха Відродження, яка почалася в 14 столітті в Італії і поширилася по всій Європі, ознаменувала кінець середньовіччя і початок Нового часу. Це був культурний рух, який прагнув заново відкрити та омолодити знання та досягнення класичної античності. Епоха Відродження характеризувалася прогресом у мистецтві, науці та мисленні, що призвело до відходу від середньовічної схоластики.
Середньовічний період був часом великих змін і розвитку в Європі, заклавши основи для багатьох аспектів сучасного світу. Від падіння Римської імперії до зорі Відродження ця епоха була відзначена такими важливими подіями, як Хрестові походи, Чорна смерть і Столітня війна, які сформували хід історії.
