Розуміння Меркурія: найменшої планети в нашій Сонячній системі
Знайомство з Меркурієм
Меркурій є найближчою до Сонця планетою в нашій Сонячній системі. Незважаючи на свою близькість, це не найгарячіша планета, титул, який Венера має завдяки своїй густій атмосфері. Меркурій є планетою земної групи, тобто складається в основному з каменю та металу. Ця маленька планета не має супутників і кілець і має дуже тонку атмосферу, яка в основному складається з кисню, натрію, водню, гелію та калію.
Орбітальні характеристики та обертання
Меркурій обертається навколо Сонця всього за 88 земних днів, що робить його найшвидшою планетою Сонячної системи. Цікаво, що Меркурій має дуже повільний період обертання навколо своєї осі, займаючи приблизно 59 земних днів, щоб завершити один оберт. Це повільне обертання та швидка орбіта призводять до унікального явища, коли день на Меркурії (від сходу до сходу сонця) триває приблизно 176 земних днів. Орбіта Меркурія дуже еліптична порівняно з іншими планетами, що означає, що відстань від Сонця в різних точках орбіти Меркурія значно відрізняється. Найближчий (перигелій) Меркурій знаходиться приблизно на відстані 46 мільйонів кілометрів (29 мільйонів миль) від Сонця, а найдальший (афелій) — приблизно 70 мільйонів кілометрів (43 мільйони миль).
Особливості поверхні та геологічна історія
Поверхня Меркурія вкрита сильними кратерами, подібно до Місяця, що вказує на те, що він був геологічно неактивним протягом мільярдів років. Найвидатнішою особливістю поверхні Меркурія є улоговина Калоріс, величезний ударний кратер діаметром близько 1550 кілометрів (960 миль). Удар, який створив басейн Калоріс, був настільки потужним, що спричинив виверження лави та залишив унікальне горбисте географічне утворення на протилежному боці планети. Незважаючи на свою давню геологічну історію, Меркурій дійсно має докази минулої вулканічної активності. Гладкі рівнини на поверхні планети свідчать про те, що потоки лави покривали великі території. Вік деяких із цих рівнин оцінюється в 1 мільярд років, що є відносно недавнім у геологічній шкалі часу.
Тонка атмосфера Меркурія
Атмосфера Меркурія настільки тонка, що вчені називають її екзосферою. Екзосфера складається здебільшого з атомів, які злетіли з поверхні планети сонячним вітром і ударами мікрометеороїдів. Через близькість до Сонця і слабку гравітаційну силу Меркурій не може утримувати густу атмосферу. Розріджена атмосфера означає, що температура на Меркурії може сильно змінюватися, від 430°C (800°F) вдень до -180°C (-290°F) вночі.
Магнітне поле та склад сердечника
Незважаючи на невеликий розмір і повільне обертання, Меркурій має значне, хоча і слабке, магнітне поле. Вимірювання, отримані від місій космічних кораблів до Меркурія, показують, що планета має велике рідке зовнішнє ядро, що оточує тверде внутрішнє ядро. Ефект динамо в цьому рідкому ядрі, ймовірно, породжує магнітне поле Меркурія. Наявність магнітного поля на Меркурії стало несподіваним відкриттям, оскільки раніше вважалося, що планета надто мала й охолоджується надто швидко, щоб її ядро могло його створити.
Дослідження Меркурія
Через суворі умови поблизу Сонця Меркурій досліджували лише кілька космічних апаратів. Першою місією до Меркурія був «Марінер-10» у 1970-х роках, який тричі пролетів повз планету, склавши на карті близько 45% її поверхні. Нещодавно космічний корабель NASA MESSENGER обертався навколо Меркурія між 2011 і 2015 роками, надаючи детальні карти всієї планети, а також нові відомості про її геологічну історію, магнітне поле та екзосферу. Європейське космічне агентство (ESA) і Японське агентство аерокосмічних досліджень (JAXA) запустили BepiColombo, спільну місію до Меркурія, у жовтні 2018 року. BepiColombo має на меті ближче вивчити магнітне поле, геологію та склад поверхні планети з очікуваним прибуттям. у 2025 році.
Навіщо вивчати Mercury?
Вивчення Меркурія дає цінну інформацію про формування та еволюцію Сонячної системи. Це допомагає вченим зрозуміти умови ранньої Сонячної системи та те, як планети земної групи формуються та еволюціонують з часом. Крім того, дослідження магнітного поля та екзосфери Меркурія сприяє нашому розумінню атмосфер планет і магнітних полів загалом, що має наслідки для вивчення екзопланет в інших сонячних системах.
