Емоції — це складні психологічні стани, які включають три різні компоненти: суб’єктивне переживання, фізіологічну реакцію та поведінкову або експресивну реакцію. У цьому уроці ми досліджуватимемо природу емоцій, їхнє значення, а також те, як вони вивчаються та розуміються в царині психології.
Суб’єктивний досвід: це відноситься до особистого сприйняття і внутрішнього розуміння людиною свого емоційного стану. Наприклад, відчуття щастя може сильно відрізнятися від однієї людини до іншої залежно від її суб’єктивного досвіду.
Фізіологічна реакція: емоції пов’язані з тілесними реакціями. Наприклад, страх може викликати прискорене серцебиття, розширення зіниць або потовиділення. Ці реакції є частиною реакції організму на боротьбу або втечу та контролюються вегетативною нервовою системою.
Поведінкова або експресивна реакція: емоції можуть призводити до різноманітних проявів поведінки, починаючи від посмішки у відповідь на радість і закінчуючи хмурим поглядом або плачем у відповідь на смуток. Ці зовнішні прояви емоцій необхідні для соціальної взаємодії та спілкування.
Кілька теорій намагаються пояснити, як і чому виникають емоції. Ось три основні теорії:
Теорія Джеймса-Ланге: ця теорія передбачає, що емоції виникають як результат фізіологічної реакції на події. Наприклад, ми сумуємо, тому що плачемо, сердимося, тому що б’ємося, боїмося, тому що тремтимо. Послідовність: стимул → фізіологічна реакція → емоція .
Теорія Кеннона-Барда: на відміну від теорії Джеймса-Ланге, теорія Кеннона-Барда стверджує, що ми відчуваємо емоції та відчуваємо фізіологічні реакції одночасно, а не послідовно. Відповідно до цієї теорії послідовність така: стимул → емоція + фізіологічна реакція .
Теорія двох факторів (теорія Шахтера-Зінгера): ця теорія припускає, що емоції базуються на фізіологічному збудженні та когнітивній мітці. По суті, ми відчуваємо фізіологічне збудження, тлумачимо причину цього збудження, а потім позначаємо емоцію. Послідовність: стимул → фізіологічне збудження + когнітивна мітка → емоція .
Емоції можна загалом класифікувати на позитивні та негативні, але психологи також визначили кілька основних емоцій, які переживають усі. До них відносяться щастя, смуток, страх, огида, гнів і здивування. Кожна з цих емоцій відіграє життєво важливу роль у поведінці та виживанні людини.
Емоції значно впливають на процес прийняття рішень. Всупереч переконанням, що рішення мають бути цілком раціональними, емоції можуть допомогти нам приймати рішення швидше, впливаючи на наші вподобання та бажання. Наприклад, страх може завадити нам брати участь у потенційно шкідливій поведінці, тоді як щастя може спонукати нас займатися діяльністю, яка є корисною для нашого благополуччя.
Емоційний інтелект — це здатність розпізнавати, розуміти та керувати власними емоціями, а також розпізнавати, розуміти та впливати на емоції інших людей. Це включає чотири ключові навички:
Дослідження емоцій включає широкий спектр методів від спостережень до контрольованих експериментів. Одним із знакових досліджень у розумінні емоцій є експеримент із гіпотезою зворотного зв’язку на обличчі , проведений Страком, Мартіном і Степпером у 1988 році. Це дослідження показало, що учасники, яких просили покусати ручку в роті таким чином, щоб імітувати посмішку, повідомили, що після цього почувалися щасливішими. тим, хто тримав перо так, щоб не імітувати посмішку. Цей експеримент підтверджує думку про те, що наша міміка може впливати на наш емоційний стан.
Іншим важливим напрямком досліджень є вплив емоційного інтелекту на успіх і благополуччя. Дослідження показали, що люди з вищим рівнем емоційного інтелекту, як правило, мають краще психічне здоров’я, ефективність роботи та лідерські навички.
Розуміння емоцій має вирішальне значення для нашого психологічного благополуччя, соціальних взаємодій і процесів прийняття рішень. Емоції складні та багатогранні, охоплюючи суб’єктивні переживання, фізіологічні реакції та експресивну поведінку. Завдяки вивченню емоцій психологія дає змогу зрозуміти поведінку людини та шляхи, за допомогою яких ми можемо покращити свій емоційний інтелект, щоб жити більш повноцінним життям.
