Back to the topics list

коротка розповідь

Розуміння коротких оповідань

Коротке оповідання — це художній прозовий твір, який зазвичай можна прочитати за один подих і зосереджується на окремому випадку або серії пов’язаних інцидентів з метою викликати «один ефект» або настрій. Від роману він відрізняється меншою довжиною і більшим акцентом на єдності теми, місця дії та сюжету. Витоки оповідання можна простежити до усної традиції оповідання, яка існувала тисячі років. Однак сучасна форма новели виникла в 19 столітті.

Характеристика оповідання

Коротке оповідання має кілька визначальних характеристик, які відрізняють його від інших форм оповіді, таких як романи чи повісті:

• Довжина : зазвичай коротке оповідання становить від 1000 до 20 000 слів. Ця стислість дозволяє більш зосереджено оповідати.
• Стислість : кожне слово в короткій історії ретельно підібрано, щоб передати максимальний зміст чи емоцію. Тут немає місця стороннім деталям.
• Єдність : успішна коротка історія досягає єдності завдяки своїм елементам — темі, персонажам, обстановці та сюжету — які злагоджено працюють, щоб створити унікальний ефект.
• Інтенсивність : через свою стислість і цілеспрямованість коротке оповідання часто має інтенсивність, якої романи можуть не досягти.

У межах літератури та художньої літератури короткі оповідання служать потужним засобом для письменників, щоб досліджувати складні теми та персонажів у обмеженому форматі. Це обмеження часто може призводити до інноваційних методів оповідання та концентрованого емоційного впливу.

Елементи оповідання

Існує п’ять важливих елементів, які складають коротке оповідання:

1. Персонаж : персонажі є серцевиною будь-якої історії. У оповіданні зазвичай є один головний герой, навколо якого розгортається сюжет.
2. Місце дії : місце дії – це місце і час дії історії. У коротких оповіданнях обстановка часто відіграє вирішальну роль у створенні настрою чи атмосфери.
3. Сюжет : Сюжет — це послідовність подій, які складають історію, включаючи конфлікт, кульмінацію та розв’язку. Сюжети в оповіданнях зазвичай простіші, ніж у романах.
4. Конфлікт : конфлікт – це те, що рухає розповідь вперед. Воно може бути внутрішнім (суперечливі бажання всередині персонажа) або зовнішнім (конфлікти з іншими персонажами, суспільством або природою).
5. Тема : тема — це основне повідомлення або думка про життя, яке автор хоче передати через історію.

Написання оповідання

Написання оповідання складається з кількох етапів:

• Ідеї ​​для мозкового штурму : придумайте ідею для історії, яку можна досліджувати в межах короткої розповіді.
• Розвиток персонажів : створення привабливих і правдоподібних персонажів, дії та рішення яких керують сюжетом.
• Створення обстановки : вибір обстановки, яка доповнює настрій історії та взаємодіє з персонажами значущим чином.
• Сюжет : позначення послідовності подій, включаючи початок дії, кульмінацію та розв’язку.
• Написання : Написання першої чернетки історії, зосереджуючись на передачі розповіді за допомогою яскравих описів і діалогів.
• Перегляд : вдосконалення історії, щоб покращити ясність, структуру, темп і розвиток персонажа.

У процесі написання дуже важливо зберігати фокус на створенні «єдиного ефекту» або настрою. Едгар Аллан По, один із піонерів сучасного оповідання, наголошував на важливості цієї єдності ефекту в оповіді.

Приклади оповідань

Короткі оповідання писали незліченна кількість авторів із різних культур та епох. Деякі відомі приклади включають:

• «Лотерея» Ширлі Джексон : тривожна історія, яка досліджує темний бік общинних традицій.
• «Дар волхвів» О. Генрі : зворушлива історія про жертви, принесені в ім’я кохання, демонструє використання іронії.
• «The Tell-Tale Heart» Едгара Аллана По : класичний приклад здатності По створювати незвичайний ефект, у даному випадку – наростаючий жах і почуття провини.
• «Чисте, добре освітлене місце» Ернеста Хемінгуея : дослідження екзистенціального відчаю через обстановку іспанської кав’ярні та скупий стиль діалогів, яким відомий Гемінгуей.
• «Вечірка в саду» Кетрін Менсфілд : історія, яка протиставляє життя заможних і бідних, із пишними описами та складними емоційними підводними течіями.

Ці історії, кожна з яких відрізняється своїм стилем оповіді, темами та розвитком персонажів, демонструють універсальність і силу формату оповідання.

Вплив оповідань

Новели відіграють значну роль у світі літератури та художньої літератури. Вони пропонують читачам вікно в різноманітні світи та досвід, часто залишаючи тривалий вплив завдяки одному яскравому моменту чи ідеї. Для письменників створення короткого оповідання може бути складною, але корисною справою, простором для експериментів із мовою, структурою оповіді та розвитком персонажів у стислій формі.

Крім того, оповідання відіграли важливу роль в еволюції літератури, впливаючи на розвиток роману та сприяючи появі нових літературних течій і стилів. Вони продовжують залишатися життєво важливою та динамічною частиною літературної культури, пропонуючи як письменникам, так і читачам унікальну та захоплюючу форму оповіді, яка досліджує глибини людського досвіду.

Висновок

Підсумовуючи, новела є унікальною та потужною формою літератури, яка вирізняється своєю стислістю, інтенсивністю та здатністю передавати глибокий зміст у стислому форматі. Розуміння елементів, з яких складається коротке оповідання, таких як персонаж, місце дії, сюжет, конфлікт і тема, має вирішальне значення як для письменників, так і для читачів. Як літературна форма, оповідання пропонують цінне уявлення про стан людини, що робить їх важливою частиною літератури та художньої літератури.

Через тривожні одкровення в «Лотереї» Ширлі Джексон, гострі жертвоприношення в «Дарі волхвів» О. Генрі чи психологічну глибину в «Оповідальному серці» Едгара Аллана По, новели продовжують розвиватися. захоплюють і просвітлюють, доводячи, що великі речі часто бувають у маленьких упаковках.