До появи анестетиків, у середині 19-го століття, хірургічні операції проводилися з невеликим або без знеболення. Вони супроводжувалися великими стражданнями та емоційними переживаннями пацієнтів. Але не тільки пацієнти, а й хірурги зазнали багато тривог і страждань. Сучасні медичні процедури, починаючи від незначного лікування зубів і закінчуючи складними хірургічними втручаннями, неможливо уявити без анестезії. На цьому уроці ми обговоримо:
Анестезія або анестезія , що означає «без відчуття», — це стан контрольованої, тимчасової втрати відчуття або свідомості, викликаний з медичною метою. Пацієнтам дають анестезію, щоб операцію та інші медичні процедури можна було проводити безболісно та безпечно.
Анестезія може бути простою, як-от оніміння ділянки навколо зуба під час лікування зуба, або якоюсь складнішою, як-от використання сильнодіючих ліків, щоб викликати втрату свідомості.
Ліки, що викликають анестезію, називають анестетиками . Вони працюють, блокуючи сигнали, які проходять по нервах до нашого мозку. Нормальні відчуття можна відчути один раз, коли ліки зникають.
Для проведення анестезії лікарі використовують препарати, які називаються анестетиками. На сьогоднішній день розроблені колекції знеболюючих препаратів різної дії. Ці препарати включають загальні, регіонарні та місцеві анестетики. Найпоширенішими сучасними загальними анестетиками є суміші вдихуваних газів, до складу яких входять закис азоту (звеселяючий газ) і різні похідні ефіру.
Залежно від того, що необхідно, лікарі можуть застосовувати анестетики за допомогою інгаляцій, ін’єкцій, місцевих лосьйонів, спреїв, очних крапель або накладок на шкіру.
Лікарі, які відповідають за забезпечення анестезією пацієнтів під час операцій і процедур, називаються анестезіологами .
Існує три основні категорії анестезії, яка використовується під час хірургічних та інших процедур:
У деяких випадках пацієнти можуть вибирати, який тип анестезії використовуватиметься.
При загальній анестезії пацієнти знаходяться без свідомості – «сплять» – і не відчувають болю під час хірургічної процедури. Його часто використовують для більш серйозних операцій. У загальній анестезії зазвичай використовується комбінація внутрішньовенних препаратів і вдихуваних газів. Це найпоширеніший вид анестезії.
Розрізняють чотири етапи загальної анестезії:
Регіонарна анестезія — це використання місцевих анестетиків для блокування відчуття болю на великій ділянці тіла, наприклад у руці, нозі чи животі. Регіонарна анестезія дозволяє проводити процедуру на ділянці тіла, не викликаючи втрати свідомості. Існує кілька типів регіонарної анестезії, включаючи спинномозкову анестезію, епідуральну анестезію та різні специфічні нервові блокади.
Часто комбінують регіонарну і загальну анестезію.
Місцева анестезія – це зазвичай одноразова ін’єкція ліків, яка знеболює невелику ділянку тіла. Його часто використовують для незначних амбулаторних процедур, таких як біопсія шкіри, накладення швів на глибокі порізи, деякі стоматологічні процедури. Місцева анестезія діє недовго.
Хоча анестезія дуже безпечна, вона може викликати побічні ефекти під час і після процедури. Більшість побічних ефектів є незначними та тимчасовими, хоча є деякі більш серйозні ефекти, про які слід знати.
