Слово «археологія» походить від грецького archaia («давні речі») і logos («теорія» або «наука»). Археологія — наукове дослідження матеріальних залишків минулого життя та діяльності людини. До них належать людські артефакти від найдавніших кам’яних знарядь до рукотворних об’єктів, які закопують або викидають у наш час. Наші знання про доісторичні, стародавні та вимерлі культури в основному походять від археологічних досліджень.
(Джерело: Archaeology Magazine Archive)
Археологія підпадає під широку область антропології або вивчення людей. Антропологія має чотири підполя:
Археологія – ні
Археологічна пам’ятка – це будь-яке місце, де є фізичні залишки минулої діяльності людини. Існує багато видів археологічних пам’яток.
Доісторичні археологічні пам’ятки – це пам’ятки, на яких немає письмових пам’яток. Вони можуть включати села чи міста, кам’яні кар’єри, наскальні малюнки, стародавні цвинтарі, кемпінги та мегалітичні кам’яні пам’ятники. Ділянка може бути такою ж маленькою, як купа відколотих кам’яних знарядь, залишених доісторичним мисливцем. Або місце може бути таким же великим і складним, як стародавні доколумбові міста на руїнах Чичен-Іца, Мексика.
Історичні археологічні пам’ятки – це ті місця, де археологи можуть використовувати писемність для допомоги у своїх дослідженнях. До них належать густонаселені сучасні міста або території, розташовані далеко під поверхнею річки чи моря. Велика різноманітність історичних археологічних пам’яток включає уламки кораблів, поля битв, рабські квартали, кладовища, млини та фабрики.
Археологічні руїни храму Церери, грецького доричного храму, знайденого в Кампанії, Італія
Навіть найменша археологічна пам’ятка може містити велику кількість важливої інформації. Артефакти — це об’єкти, виготовлені, модифіковані або використані людьми. Археологи аналізують артефакти, щоб дізнатися про людей, які їх виготовляли та використовували. Непортативні артефакти, які називаються особливостями, також є важливими джерелами інформації на археологічних пам’ятках. Особливості включають такі речі, як плями ґрунту, які показують, де колись існували складські ями, споруди чи огорожі. Екофакти - це природні залишки, пов'язані з діяльністю людини. Залишки рослин і тварин можуть допомогти археологам зрозуміти схеми харчування та способи існування.
Археологія — це різноманітна галузь дослідження. Більшість археологів зосереджуються на певному регіоні світу або конкретній темі дослідження. Спеціалізація дозволяє археологу розвинути знання з конкретного питання. Деякі археологи вивчають людські останки (біоархеологія), тварин (зооархеологія), стародавні рослини (палеоетноботаніка), кам’яні знаряддя праці (літика) тощо. Деякі археологи спеціалізуються на технологіях пошуку, картографування або аналізу археологічних пам’яток. Підводні археологи вивчають залишки людської діяльності, які лежать під поверхнею води або на узбережжі.
Археологія поділяється на доісторичну та історичну .
Доісторична археологія займається вивченням культур, які не мали писемності. Хоча доісторичні народи не писали про свою культуру, вони залишили такі залишки, як інструменти, кераміка, обрядові предмети та харчові сміття.
Історична археологія вивчає залишки культур, для яких існує письмова історія. Історична археологія вивчає записи з минулого, які включають щоденники; судові, переписні та податкові записи; вчинки; карти; та фотографії.
Поєднуючи використання документації та археологічних свідчень, археологи отримують краще розуміння минулого та людської поведінки.
Археологічні пам’ятки є доказами людської діяльності, часто пов’язаної з концентрацією артефактів. Розкопки археологічних пам’яток є деструктивним процесом, що вимагає систематичного видалення ґрунту та артефактів. Археологічні пам’ятки схожі на дослідницькі лабораторії, де дані збираються, записуються та аналізуються. Археологи шукають моделі поведінки людей у минулому за допомогою контрольованих розкопок і картографування інформації щодо шарів ґрунту та артефактів, пов’язаних із кожним шаром. Вони вивчають ці закономірності та зміни в поведінці людини протягом тривалих періодів часу. Археологічні пам'ятки є невідновлюваними ресурсами; як тільки вони знищені чи розкопані, вони зникнуть назавжди й не можуть бути замінені.
Контекст в археології стосується зв’язку артефактів один з одним і з оточенням. Кожен артефакт, знайдений на місці археологічних розкопок, має певне місце розташування. Археологи записують точне місце, де вони знаходять артефакт, перш ніж вилучити його з цього місця. Коли люди видаляють артефакт, не записуючи його точне місцезнаходження, ми назавжди втрачаємо цей контекст. На той момент артефакт має невелику або взагалі не має наукової цінності. Контекст – це те, що дозволяє археологам зрозуміти зв’язки між артефактами та між археологічними пам’ятками. Це те, як ми розуміємо, як жили люди в минулому.
Мета археології — зрозуміти, як і чому поведінка людини змінювалася з часом. Археологи шукають закономірності в еволюції значущих культурних подій, таких як розвиток сільського господарства, поява міст або крах великих цивілізацій, щоб зрозуміти, чому ці події відбулися. Зрештою, вони шукають способи краще передбачити, як зміниться культура, включно з нашою, і як краще планувати майбутнє.
